Полтавська галушка — страва з глибини віків

 Наче нічого особливого немає у цій простій за своїм приготуванням страві. Чому ж вона була і залишається такою популярною в Україні та особливо на Полтавщині.

 Деякі історики схиляються до думки, що полтавська галушка стала модною після того, як її у своєму творі “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” згадав Микола Гоголь. Але чи було достатньо лише цього, щоб така проста і позбавлена кулінарних витребеньок страва, досягла сьогодення та отримала можливість себе увіковічити у вигляді однойменного пам'ятника. Про це та інше вам розповість на своїх сторінках poltavchanka.info

 Головною особливістю галушок є те, що ця страва проста в приготуванні та дуже ситна. Полтавщина завжди була батьківщиною хліборобів, а часу у господині на приготування їжі для сім'ї часто було обмаль і галушки в цьому випадку  завжди ставали у пригоді. Готувалися вони дуже швидко, а казан галушок міг наситити всю сім'ю. Також для приготування галушок не потрібно було багато продуктів і чоловіки узявши із собою борошно та воду могли приготувати собі їжу прямо у полі коли косили збіжжя чи траву на сіно. Інколи звичайно чоловікам їжу приносили в поле, але у господинь були свої клопоти. На їх тендітних плечах були обов'язки по догляду за худобою та іншим домашнім господарством, вони встигали при цьому доглядати дітей і тримати у порядку город. Всі турботи до вечора виснажували жінок і тому, щоб не витрачати останні сили на довготривале порання біля печі, господині готували галушки. До галушок додавали коли сало, коли м’ясо, рибу чи овочі. Їли всі разом, по черзі вичерпуючи галушки з юшкою, у якій вони варилися. До нашого часу збереглося чимало рецептів галушок, але старі рецепти не несуть великого кулінарного зиску. Тому рецепти сучасних галушок дещо доповненні та видозмінені для теперішніх реалій. Галушки на відміну від вареників не мали начинки, але щоб робити їх смачнішими нинішні господині почали додавати гриби, м'ясо або печінку.

Один із таких рецептів ми з вами та розглянемо. Для приготування нам буде потрібно взяти курячу печінку, серця та шлунки. Борошно обов'язково вищого ґатунку. Також нам потрібна буде сіль, цибулина та чорний мелений перець.

 400 грамів печінки, по 200 грамів шлуночків та сердець потрібно відварити та перемолоти на м'ясорубці. Додати у процесі одну, середню за розміром, цибулину. Після цього готову начинку солять і додають перець за смаком. Потім настає час робити тісто. Для тіста потрібно 500 грамів кефіру, 5 склянок борошна, чайна ложка солі та соди. Після змішування інгредієнтів тісто потрібно добре замісити та залишити підходити на 30 хвилин, накривши його рушником. Коли тісто підійде, його потрібно знову добре замісити та сформувати шматочки приблизно однакового розміру. У кожен шматочок додамо начинки та придаємо йому форму кульки. Найкраще готувати галушки в пароварці. Якщо пароварки немає то можна на верхню частину каструлі закріпити марлю і на неї викласти галушки. Воду до каструлі наливати так щоб вона не діставала до марлі. Якщо такий спосіб вам не до вподоби, можете просто помістити галушки в окріп і чекати поки вони не виринуть на поверхню. Потім можна готові галушки трішки обсмажити в вершковому маслі. Подавати до столу галушки можна із попередньо підсоленою сметаною.

 Якщо ж ви вирішили готувати галушки за класичним рецептом, тобто без начинки, після відварювання самих галушок їх складають в об'ємні горщики. Зверху засипають раніше підготовлену начинку. Потім додають сметану та підсмажену на рослинній олії цибулю і ставлять до розігрітої духовки. Можливо замість сметани додати обсмажені до золотистого кольору шкварки. Час приготування залежить від середньої температури. Загалом це 15-20 хвилин, але можливо страва приготується і швидше бо всі інгредієнти пройшли термічну обробку. Та який би рецепт ви не обрали — галушки це не просто смачна страва, а й своєрідна данина традиціям і культурі наших предків.