З давніх-давен український вінок вважався не просто прикрасою, яка уквітчує голову дівчини, а ще й оберегом від злих сил. В цій статті ми розглянемо, які вінки в давнину плели на весілля в Полтаві, адже саме полтавський чубатий вінок є одним з найпопулярніших і найгарніших вінків України. Далі на poltavchanka.
Вінок за давніх часів
Як ми вже сказали, в давні часи вінки виконували роль оберегів, тому й не дивно, що вони були в кожній селянській оселі. Їх вішали на стіни, килими, ставили на стіл. Плетіння вінків сягає епохи язичництва, тоді в їх створення вкладали сакральний сенс, а сам віночок був одним із головних атрибутів календарно-обрядових весняних та літніх дійств.
Вінок є символом сонця яке сходить, а також слави, перемоги, цноти, молодості, дівоцтва та ін. В українських традиціях існують вінки: весільні, а ще кохання, відданості, надії та розлуки.
В античні часи вінок слугував бенкетним чи застільним елементом, що символізував щастя і талант, ним прикрашали священні предмети та об’єкти поклоніння, увінчували переможця чи тріумфатора, а оратори одягали його під час промови.
В Україні існувало дуже багато різних звичаїв повʼязаних з вінками, вони навіть увійшли у весільні обряди як невіддільний атрибут церемонії, де на голову молодій одягали віночок, який вона потім зберігала все життя.
Про весільні вінки
Весілля вважається кульмінаційним моментом людського життя й належить до ініціативних обрядів, як посвята молоді у доросле життя. За традицією наречена не могла сплести собі весільного вінка, як правило вінок для неї виготовляли дружки чи її мати.
У північних регіонах Полтавщини знаковим символом молодої була весільна дівоча хустка з ріжками, яка захищала від вроків та вінок, покладений на неї. У південних районах міста голову молодої позначували начільною повʼязкою з зеленими, червоними, блакитними стрічками та обʼємним віночком зі штучних, вовняних чи паперових, а якщо весілля припадало на літній час, то й живих квітів.
Головним убором нареченої був паленок, у якому картонний обруч обтягували золотим позументом. Нижні краї прикрашали бузковою стрічкою, яку завʼязували спереду бантом, а до верхнього краю кріпили квіти з мішурних ниток і строкатого гарусу, а позаду вінка кріпили різноколірні стрічки. Під вінок зазвичай одягали повʼязку.
Полтавський весільний вінок
Полтавський чубатий вінок був широко відомий на території Полтавської губернії, проте, варто зауважити, що полтавська губернія територіально займала більше земель ніж вся Полтавська область.
Свого часу в Полтаві весільні вінки виготовляли з балабонів, помпонів, ниток та іншого декору. Ці вінки поділялися на два типи. До першого належали вінки з великими балабонами сплетеними у два ряди, до другого – вінки з маленькими балабонами в три ряди. У XXI столітті можна побачити багато варіантів весільних вінків, наприклад з великими балабонами в три ряди, але це скоріш доповнення дизайнерів ніж канонічний вигляд вінка. Поміж балабонів вставляли пірʼя, здебільшого це були пір’їнки з павича й використовували їх, щоб сформувати останній рядок. Такий вінок додавав нареченій особливого шарму, вона нагадувала царівну чи навіть святу з ореолом навколо голови.
Сама ж конструкція вінка не складна, все тримається на дротиках. Спершу виготовляють каркас у вигляді півмісяця, а потім закріплюють в рядах, на які кріплять балабони та інший декор. Всю увагу приділяють лицевій стороні, а задній бік в автентичних вінках мав не надто естетичний вигляд, адже його особливо ніхто не розглядав. Сучасні ж майстрині прагнуть відтворити вінок так, щоб і лицева і задня сторона виглядали максимально естетично. Часто цей бік просто закривають картоном.
Дівчата зазвичай одягали під такий віночок обруч, до якого кріпилися стрічки, адже вінок був важким, а стрічки могли його переобтяжити й додати ваги. Якщо ж до самого віночка причепити стрічки, він міг зʼїхати з голови нареченої прямо посеред весільної церемонії, отож щоб уникнути цього під вінок одягали обруч чи хустинку.
Отож, як бачимо, чубатий вінок не складний у виготовленні і його може виготовити будь-хто з охочих.