Ще з давньої пори заплетену косу вважали чимось сакральним. Вона символізувала дівочу вроду, честь і цноту. Коли ж дівчина виходила заміж, косу обрізали, а голову покривали хусткою. Полтавські дівчата по-особливому доглядали за своїм волоссям, адже коса була не просто зачіскою, а елементом гордості. Далі на poltavchanka.
На пострижинах новонародженим дівчаткам підрізали волосся, мовляв, аби краще росло. Це була перша й остання стрижка аж до самого заміжжя. Отож впродовж всього дівоцтва дівчинка ростила та доглядала своє волосся, заплітала в довгу товсту косу, берегла й мила різними пахучими травами, зокрема любистком.
Коса полтавки – символ дівочої честі
Коса є однією з найголовніших ознак українки. На перший погляд здається, що це найпростіша з можливих зачісок, яка не потребує багато часу. Заплела й гайда до роботи. Проте на Полтавщині плели коси не лише через практичність, наші предки здавна вважали, що в косі накопичується життєва енергія й сила, необхідна для підтримки здорового духу. Якщо хазяйка коси ставилася до неї з особливою дбайливістю, то можна було сказати, що вона в першу чергу турбується про себе і про свою життєву силу. Тоді як безлад на голові свідчив про те, що й в думках господині коси такий самий гармидер.
Сама ж коса є символом нескінченності, це сплетіння минулого з майбутнім. Наші предки вірили, що заплетена коса може заплутати недобрі помисли людей, тому й зурочити володарку коси було доволі складно.
Полтавки не просто плели кіски, вони їх ще й прикрашали барвистими стрічками. Як тільки наближалося свято чи довгоочікувана неділя, дівчата діставали зі скринь найбарвистіші стрічки й прикрашали ними волосся. Згадайте лиш нашу Наталку Полтавку, її образ запамʼятався віночком зі стрічками й довгою косою, як образ істинної українки з характером, який не можливо підкорити.
Прикмети та вірування про волосся
Як відомо, українці вірували в різні прикмети, отож не залишилася поза увагою й коса. Про волосся в полтавському фольклорі дуже багато приказок та прислівʼїв і їх не просто перелічити, тож пригадаймо основні.
Полтавки майже ніколи не розпускали волосся, адже це вважалося непристойним. Розпускати волосся дозволялося лише тоді, коли помирала мати, а також покійникам, коли їх відправляли в дальню путь до Царства Небесного.
Під час весілля косу нареченої починала розплітати мати або її брат, а закінчували дружки чи бояри, а потім молодій покривали голову хусткою. Цей обряд означав кінець дівуванню й початок заміжнього життя. Покриття волосся хусткою символізувало те, що жінка тепер заміжня й підкорилася своєму чоловікові. Опісля весілля хустку на людях вже не знімали.
Також вважалося, що дівчина не може підрізати сама собі волосся, краще довірити цю справу комусь з родичів по чоловічій лінії, і бажано на повний місяць
За нехлюйство на Полтавщині вважали, якщо жінка бралася до роботи чи сідала за стіл не звʼязавши волосся.
Популярні зачіски полтавок з минулого століття
Як ви вже могли здогадатися найпопулярнішою зачіскою на Полтавщині була коса. Одна довга пишна коса, практична й швидка зачіска, яка надавала містянкам свого неповторного шарму. На свята та вихідні косу прикрашали різними стрічками, віночками, вплітали стрічки у волосся й завершували образ великим пишним бантом зі стрічки, яку вплели.
Коса була найпопулярнішою зачіскою й мала дуже багато різних варіацій. Для буднів підходила зачіска з коси викладеної на голові у формі віночка. Також могли розділити волосся навпіл і заплести дві кіски чи два колоски. Крім того, образ полтавської красуні могли доповнювати живі квіти вплетені у волосся.
Отож полтавська коса – це не просто якась зачіска, це символ дівочості й краси.