У серці Полтавщини, серед мальовничих просторів України, розташована одна з найшанованіших духовних святинь – Козельщинський Різдва Богородиці жіночий монастир. Його історія – це сплетіння віри, чудес, трагедій та відродження. Він був заснований у другій половині XIX століття. Цей монастир став відомим завдяки чудотворній іконі Божої Матері, яка зцілила юну Марію Капніст. Протягом десятиліть обитель була осередком духовності, освіти та милосердя, пережила революційні потрясіння, радянські гоніння та відродилася в незалежній Україні. Далі на poltavchanka.
Заснування та перші чудеса
Історія монастиря почалася з трагічної події в родині графа Володимира Капніста. У 1880 році його 15-річна донька Марія захворіла на невиліковну, на думку лікарів, хворобу – у дівчини віднімалися ноги. Лікування у Харкові, Москві та консультації з відомим французьким лікарем Жан-Мартеном Шарко не допомогли. Однак 21 лютого 1881 року сталося диво. Марія зцілилася після молитви перед родинною іконою Різдва Пресвятої Богородиці.
Ця подія привернула увагу тисяч людей. У квітні 1881 року граф збудував каплицю для ікони, а вже у вересні заклав дерев’яний храм. До Козельщини почали стікатися паломники, з’являлися свідчення нових чудес. У 1885 році при храмі заснували жіночу громаду монастирського типу, яка згодом перетворилася на повноцінний монастир.
Заснування монастиря пов’язане з дивовижним зціленням Марії Капніст, яке стало поштовхом до створення духовного центру, що притягував вірян з усієї імперії.
Розквіт обителі та випробування
Після офіційного заснування монастиря у 1891 році його ігуменею стала матінка Агнія, яка розширила обитель. Там з’явилися школа іконопису, церковноприходські школи, лікарня та притулок для сиріт. Пізніше, за ігуменії Олімпіади, монастир досяг найбільшого розквіту, а саме
- У 1906 році завершили будівництво кам’яного собору Різдва Богородиці – величного храму в неовізантійському стилі.
- Монастир відвідав цар Микола II (1904), а під час російсько-японської та Першої світової воєн тут діяли лазарети.
- Обитель мала власне господарство, водогін та ремісничі майстерні.
Однак після революції 1917 року почалися конфіскації земель, а у 1929 році монастир закрили більшовики. Ченців розігнали, а будівлі передали світським установам.
Найяскравіший період в історії монастиря припав на кінець XIX – початок XX століття, коли він став не лише духовним, а й соціальним центром. Однак політичні потрясіння призвели до його закриття.
Занепад і відродження
У радянські роки монастир перетворився на руїни. Частина сестер продовжувала таємне чернече життя у скитах, зокрема під духовним керівництвом архімандрита Олександра (Петровського), майбутнього священномученика. У 1941–1949 роках обитель ненадовго відродилася, але знову була закрита.
Повноцінне відродження почалося лише у 1990-х роках. В цей час собор повернули Церкві, а 6 березня (день шанування Козельщинської ікони) тут відслужили першу літургію.
У 1992 році монастир офіційно відновили, а його настоятелькою стала ігуменія Іраїда (Кравцова), яка доклала великих зусиль для відбудови.
Монастир продовжує традиції милосердя, приймаючи паломників і відроджуючи духовне життя. Попри десятиліття гонінь, він зберіг свою святиню – чудотворну ікону та відродився як символ віри та стійкості українського народу.
Сучасне життя монастиря та духовна спадщина
Сьогодні Козельщинський Різдва Богородиці жіночий монастир продовжує вікові традиції молитви, просвітництва та служіння ближньому. Обитель залишається важливим духовним центром Полтавщини, притягаючи до себе як вірян, так і шанувальників історичної спадщини.
Щорічно 6 березня, у день шанування чудотворної Козельщинської ікони Божої Матері, монастир стає місцем масового паломництва. Тисячі людей з’їжджаються сюди, щоб помолитися перед чудотворним образом, який і сьогодні продовжує дарувати вірянам духовну підтримку та зцілення. Окрім урочистих богослужінь, тут активно ведеться просвітницька робота.
Сестри обителі організовують благодійні акції, надаючи допомогу нужденним. Вони роздають їжу, одяг, надають духовну підтримку. Особливу увагу приділяється роботі з молодшим поколінням – при монастирі діє недільна школа, де дітей навчають Закону Божого, історії Церкви та основам християнської моралі.
Цей монастир продовжує бути місцем, де відбуваються чудеса, а віра в Бога допомагає людям долати життєві труднощі.