У минулому столітті жіночі журнали були не просто джерелом інформації — вони формували смаки, погляди й навіть долі. Для жінок у Полтаві, як і в усій довоєнній та радянській Україні, періодичні видання ставали своєрідними «вікнами у світ», особливо в ті часи, коли освітні й професійні можливості для них були обмежені. Через сторінки журналів полтавки дізнавалися про моду та побут, читали поради щодо виховання дітей, стежили за літературними новинками та розмірковували над соціальними змінами, що торкалися їхнього життя. Далі на poltavchanka.
Поява перших жіночих рубрик у кінці XIX — на початку XX століття
Наприкінці XIX — на початку XX століття українське суспільство переживало значні соціальні та культурні трансформації. Полтава, як повітове та губернське місто, активно долучалася до цих змін. Одним із проявів нової епохи став зріст інтересу до жіночої тематики у друкованих виданнях. Хоч повноцінних жіночих журналів у Полтаві тоді ще не було, місцева преса поступово почала відкривати свої сторінки для читачок.
У газетах «Полтавський вісник», «Полтавські губернські відомості», а пізніше на сторінках «Полтавського краю» почали з’являтися спеціальні рубрики, присвячені «дамам». У них друкували поради щодо ведення господарства, рецепти, короткі замітки про виховання дітей, правила поведінки у світському товаристві, огляди моди, а також переклади з російських і європейських жіночих журналів. Такі сторінки зазвичай розміщувалися у кінці номера і сприймалися як «легке читання» в межах більш серйозного видання.
Вплив на ці рубрики мали популярні столичні журнали, зокрема «Жіноча справа», «Жіночий вісник», «Нива», «Російська жінка». Багато з них надсилалися у Полтаву за приватними підписками або потрапляли до місцевих читалень і бібліотек. Статті з цих видань переписувалися в адаптованому вигляді або слугували джерелом натхнення для полтавських газетярів.
Зміст і тон таких рубрик свідчили про прагнення не лише інформувати, але й формувати новий жіночий світогляд: інтелігентна читачка мала бути не тільки доброю господинею, а й морально розвиненою особистістю, небайдужою до питань освіти, культури та благодійності. Ці скромні газетні сторінки стали передвісниками повноцінної жіночої журналістики у регіоні.
«Робітниця», яку вигадав Ленін
Після революції традиційні жіночі журнали оголосили буржуазними пережитками. З 1917 року почалося формування зовсім нових типів жіночої преси. Звичну героїню початку XX століття — витончену даму з яскравою помадою та затемненими очима — замінила кремезна робітниця-селянка без явних гендерних відмінностей. Тоді періодична преса використовувалася переважно з пропагандистською метою. Якщо жіноча періодика, популярна на Полтавщині за часів Російської імперії, здебільшого стосувалася сім’ї, моди та кулінарії, то новий курс мав відповідати партійним постановам.
Авторами статей для журналів були здебільшого партійні діячі, відмінники виробництва, робітники й сільські кореспонденти. Одним із перших радянських масових журналів стала «Робітниця». Ідея її створення належала Леніну. Перші випуски почали виходити ще на початку 1914 року. За задумом лідера більшовиків, видання мало захищати інтереси жіночого робітничого руху.
Світ побачив лише 7 номерів, після чого журнал закрили за результатами поліційних розслідувань. Водночас він став першим більшовицьким виданням, у створенні якого брали участь Крупська, Коллонтай і Арманд. Вдруге «Робітниця» ожила після Лютневої революції, але теж ненадовго. Громадянська війна відсунула інтереси представниць прекрасної статі на другий план.
Наступного разу випуск журналу поновився у 1923 році. Тоді перед редакцією стояло завдання виховати в СРСР жінку-партійку, виробничницю та громадську діячку. Партія була зацікавлена у залученні до лав жіночого пролетаріату домогосподарок, тому в журналі часто друкували матеріали про професії, які могли опановувати жінки. Зазвичай це були статті про жінок-стахановок і передовиків виробництва.
«Жіночий журнал» на Полтавщині
Йдеться про одне з найпопулярніших жіночих видань у Радянському Союзі 1920–1930-х років. Він порушував широкий спектр питань, що цікавили жінок радянської України. Це були теми сім’ї, виховання дітей, моди, кулінарії та суспільного життя. У журналі також публікували художні твори, поради щодо самоосвіти та розповіді про видатних жінок того часу.
Для жінок Полтавщини «Жіночий журнал» був важливим джерелом інформації та натхнення. Він допомагав орієнтуватися у швидкозмінному світі, пропонував практичні поради та підтримував прагнення до саморозвитку. Особливо цінними були матеріали, присвячені питанням сім’ї, виховання дітей та ведення господарства, що робило журнал незамінним помічником у повсякденному житті.
«Селянка» на Полтавщині
Цей радянський журнал заснували у 1922 році. Він був орієнтований передусім на жінок із сільської місцевості. У 1930-х роках його тираж сягав до 3 000 000 примірників. Журнал об’єднував публіцистику, радянську пропаганду, а також розповіді про жінок-трудівниць і поради з господарства. У ньому часто з’являлися статті про передових колгоспниць і доярок, а також агітаційні матеріали про роль жінки у соціалістичному будівництві та вихованні дітей у дусі радянських цінностей.
Крім цього, у «Селянці» були рецепти, рекомендації щодо ведення домашнього господарства, садівництва, шиття та рукоділля. На Полтавщині надзвичайно популярними були модні рубрики, де публікували викрійки, фото модних зачісок та поради щодо пошиття одягу. Ці поради були дуже цінними в умовах дефіциту. Полтавки любили читати в цьому журналі листи реальних жінок, їхні історії та прохання про допомогу. Також у «Селянці» були цікаві замітки про здоров’я, гігієну та виховання дітей.
Особливу увагу в журналі приділяли жіночій праці — наприклад, як підвищити надої, як боротися зі шкідниками в саду, як організувати побут у польових умовах. В умовах постійного дефіциту «Селянка» слугувала своєрідною настільною книгою, у якій можна було знайти практичні поради на кожен день.
Для мешканок Полтавської області — регіону з глибокими аграрними коренями та високою часткою сільського населення — «Селянка» була не просто журналом, а життєво важливим джерелом інформації та натхнення. Він допомагав полтавкам орієнтуватися у непростих умовах радянської дійсності, показував приклади успіху жінок, схожих на них, і пропонував реальні, застосовні у сільському побуті рішення.
Журнал «Радянська жінка»
Цей український щомісячний журнал виходив у Києві з 1946 по 1991 рік. Він був свого роду продовженням журналу «Жінка», заснованого у 1920 році. Видавали його Українська республіканська рада професійних спілок та Спілка письменників України. Журнал виходив українською мовою. На піку популярності тираж видання досягав 2 000 000 примірників. У журналі порушувалися важливі теми, зокрема роль жінки у радянському суспільстві. У матеріалах підкреслювалась важливість представниці прекрасної статі як трудівниці, активної громадянки та матері.
Крім цього, у «Радянській жінці» увага приділялася темам материнства та виховання дітей. У ньому публікували матеріали з рекомендаціями щодо догляду за малюками, педагогічні поради та статті про охорону здоров’я. Також у журналі були рецепти, поради з рукоділля, догляду за домом і ведення сімейного бюджету. Рубрика «Ровесниця» заохочувала дівчат до отримання освіти та активної участі у суспільному житті. Журнал також висвітлював діяльність міжнародних жіночих рухів і публікував матеріали про жінок з інших країн.
«Радянська жінка» була популярна на всій території радянської України, зокрема на Полтавщині. На цей український журнал активно підписувалися як у містах, так і в сільській місцевості. Його зміст орієнтувався на широке коло читачок — від робітниць і колгоспниць до інтелігенції та науковиць.
Журнал «Здоров’я» на Полтавщині
Це було одне з найвідоміших і масових друкованих видань часів СРСР. Журнал був присвячений питанням медицини, профілактики захворювань та здорового способу життя. Перший номер видання вийшов у Москві у 1955 році. Він швидко став найпопулярнішим і найавторитетнішим медичним виданням для широкої аудиторії. Журнал активно поширювався по всьому Радянському Союзу. На Полтавщині на нього можна було оформити передплату або купити у кіосках «Союздрук».
Своєю популярністю «Здоров’я» багато в чому зобов’язане вдалому поєднанню наукової точності зі зрозумілою, живою мовою. Авторами статей були лікарі, науковці та викладачі медичних ВНЗ. Теми, що підіймалися на сторінках видання, були дуже різноманітні. Фахівці розповідали про профілактику таких поширених захворювань, як грип, туберкульоз, гіпертонія, діабет, серцево-судинні хвороби.
На сторінках «Здоров’я» медики інформували про основи правильного харчування, гігієни тіла та житла, психологічного здоров’я та боротьби зі шкідливими звичками. Лікарі давали рекомендації щодо ліків, фізкультури та комплексів вправ.
Особливо цінним був розділ «Питання — відповідь», де читачі з усієї країни, зокрема з Полтавської області, могли поділитися особистими історіями. Багато полтавських передплатників справді відчували, що журнал «спілкується» з ними зрозумілою мовою.
Журнал «Ліза»
Журнал «Ліза» вийшов у 1995 році та швидко завоював серця жінок по всій країні, включно з Полтавщиною. Це видання стало справжнім відкриттям для багатьох, адже воно пропонувало сучасний погляд на жіноче життя. Журнал вміло поєднував практичні поради з яскравими ілюстраціями та актуальними темами. Для полтавок «Ліза» стала не просто цікавим виданням, а справжнім помічником у повсякденних справах і джерелом натхнення.
Основні теми журналу були різноманітними й близькими до життя: мода та краса, здоров’я й домашній затишок, виховання дітей і стосунки у родині. «Ліза» не боялася підіймати й більш глибокі питання, пов’язані з самореалізацією жінки, кар’єрою та особистісним зростанням, що робило видання особливо цікавим для активних і сучасних читачок. Окрім того, журнал пропонував рецепти, поради з рукоділля та практичні лайфхаки, які допомагали полегшити побут і зробити його яскравішим.
На Полтавщині «Ліза» мала величезну популярність саме тому, що поєднувала у собі традиційні жіночі цінності з новим поглядом на роль жінки у суспільстві. Для багатьох полтавок це був спосіб залишатися в курсі модних тенденцій, здобувати нові знання і знаходити відповіді на важливі питання. Жительки Полтавської області цінували видання за доступність, живу мову і дружній стиль.
Журнал «Наталі»
Журнал «Наталі» — популярний український жіночий журнал, який з’явився у 1995 році. Він швидко здобув популярність завдяки своєму сучасному підходу та різноманітному контенту, орієнтованому переважно на молодих жінок.
Головні теми журналу «Наталі» включали моду, красу, здоров’я, сімейні стосунки, психологію та побутові поради. Видання відзначалося живим і доступним стилем, що робило його близьким і зрозумілим широкій аудиторії. Цікаво, що журнал «Наталі» публікував оповідання, зокрема твори своїх читачок. Також на його сторінках з’являлися інтерв’ю з відомими особистостями та поради щодо особистісного розвитку.
У незалежній Україні цей журнал був одним із небагатьох видань, що був далекий від ідеологічних рамок, пропонуючи вільний і різноманітний погляд на життя жінки.
Іноземні журнали на Полтавщині
Протягом XX століття іноземні жіночі журнали на Полтавщині були рідкістю, особливо у радянський період. До 1990-х років доступ до закордонних видань був сильно обмежений, і більшість жінок читали радянські журнали, які відображали ідеологію та культуру того часу. Однак уже наприкінці століття, з послабленням цензури та відкриттям кордонів, у регіоні почали з’являтися іноземні журнали, такі як «Vogue», «Cosmopolitan» і «Elle».
Ці видання швидко завоювали увагу полтавок, які прагнули дізнаватися про нові модні тенденції, сучасні стандарти краси та стилі життя, які раніше були майже недоступні. Особливо популярним на Полтавщині став німецький журнал з викрійками та порадами з пошиття — «Burda Moden». Він допомагав полтавкам створювати стильний одяг власноруч в умовах обмеженого вибору готових виробів.
Закордонні жіночі журнали на Полтавщині надихали жінок на самовираження, сприяли розвитку моди й змінювали їхні уявлення про красу й спосіб життя.
Джерела:
- https://shron1.chtyvo.org.ua/Podobna_Yevheniia/Kontent_periodychnykh_vydan_Poltavskoi_hubernii_1838-1917_rr.pdf?PHPSESSID=g7qnao0u9m6m9n0nfe924kqhc3
- https://osvita.ua/vnz/reports/journalism/24865/
- https://elib.bsu.by/bitstream/123456789/210568/1/69-77.pdf
- http://histpol.pl.ua/ru/kultura/pechatnye-izdaniya/gazety
- https://2plus2.ua/ru/zateryannyj-mir/novyny/koristuvalisya-posudomiykami-ta-vivchali-osnovi-dizaynu-intereriv-yaki-buli-modni-zhurnali-ukrainok-sto-rokiv-tomu
- https://www.kobzar.in.ua/bookstore/jurnalu/zhenskij-zhurnal-1-12-1929-god/