Забобони, патріархальність та бездоганний вигляд: чим вирізняється менталітет полтавчанок

Полтавчанки працьовиті, сімейні, недовірливі до чужинців, ощадливі в побутових справах, але люблять похизуватися на людях, практичні у побуті, але сентиментальні у своїх мріях про майбутнє. Вони можуть бути холодними з незнайомими людьми, але дуже добрими із сім’єю та друзями. Полтавчанки зазвичай нетерпимі до будь-якого нахабства та глузування. А їхні свята, повідомляє сайт poltavchanka.info, повні наїдків та випивки, чим вони дуже пишаються.

 Полтавчанки яскраво вдягаються і завжди гарно виглядають 

Коли полтавчанки вдягається на свято, вони вкладають в це душу. Високі підбори, блискучі спідниці та бездоганний макіяж. Вони можуть провести увесь день у підготовці до якогось важливого свята чи зустрічі. Коли вони не одягаються на вихід, як правило, одяг їх більш повсякденний і спокійний, але все одно не такий звичайний, як, приміром, у європейок. 

Полтавчанка навіть за покупками чи викинути сміття зробить собі мінімальний макіяж та зачіску. Ви ніколи не побачети її в спортивному одязі і з недолугою зачіскою. До того ж вони дуже красиві, і справа не тільки в тому, що вони ретельно стежать за своїм зовнішнім виглядом, а й у генетиці. Українці вважаються найкрасивішими з усіх слов’янських народів.

Полтавчанки підтримують стереотипні гендерні ролі

Очікується, що чоловіки будуть заробляти, відкривати двері, підсувати стільці та платити за жінок. Полтавські жінки ладні прибирати і завжди чудово виглядати. Зазвичай жінки тут ідуть в декрет, жертвують власним саморозвитком, але в оберіганні домашнього вогнища і піклуванні про чоловіка вони знаходять себе. 

Хоча з одного боку, освіта і робота доступні для всіх полтавчанок і вони часто є незалежними, багато з них працюють у сфері науки, політики та бізнесу. З іншого боку, жінка все ж є шиєю, а чоловік головою у сім’ї. На це вказують жарти про жіночу логіку та емоційну нестабільність. Хоч полтавчанки мають сильний характер, коріння якого сягає далекого минулого, коли дружини козаки залишалися головними у сім’ї, поки чоловіки займалися військовою справою.

Ніколи чоловік полтавчанки не прийде на роботу без обіду в контейнері. А коли до полтавської сім’ї приходять гості, вони навряд знайдуть і пилинку навіть в найдальших закутках. Полтавські жінки пишається тим, що вони гарні домогосподарки. А полтавські бабусі втілюють в собі найкращі риси справжньої української бабусі. Саме до них приїжджають на смачні вареники та пиріжки, залишають свою дитину на літо, і забирають її з набраної вагою як мінімум плюс 10 кілограмів.

Полтавські жінки забобонні

У полтавчанок є багато забобонів, які є здебільшого звичками, такими як стукати по дереву, щоб не наврочити тощо. Багато полтавських жінок сидить перед тим, як кудись поїхати “на доріжку”, це забезпечить на їхню думку гарну подорож. Вони вважають за щастя випадково розбити склянку, а коли повертається додому, бо щось забули, обов’язково глянуть в дзеркало, щоб день не зіпсувався. Вони уникають виносити ввечері сміття, рукостискань і спілкування на порозі, і залишати порожні пляшки на столі. Все це, за повір’ям, може призвести до нещасть і неудачі. Заборонено свистіти в приміщенні, особливо житловому, щоб не залишити без грошей. А до сварки, як вважають полтавчанки, може призвести висипана сіль, також піднесення як подарунку ножів, ножиць та інших гострих предметів. Не всі дівчата насправді вірять, що ці речі працюють, але вони все одно завжди їх роблять, бо це увійшло у звичку.

Доброзичливість і гостинність

Полтавські жінки дуже гостинні, завжди готові прийти на допомогу, люблять давати поради, навіть коли їх не просять, а також мають чудове почуття гумору. Варто хоча б раз прийти на вечерю до звичайної полтавської родини, і одразу відчуєте всю привітність та гостинність, яку вони випромінюють. Звідси наступна риса менталітету полтавських жінок — любов до випивки. Це не означає, що вони алкоголіки, вся я справа в полтавській гостинності та прихильності до душевних посиденьок. Свято вважається невдалим, якщо на ньому немає хоча б якогось алкоголю. Це свідчить про неповагу до гостей, на думку полтавчанок, на їхньому святі має бути всім весело.

Полтавчанки також дуже охайні, тому вся сім’я знімає взуття перед тим, як зайти у дім. По квартирі ходять у капцях, і майже завжди у полтавчанки я хоча б одна пара запасних для гостей. Не прийнято пити воду з-під крану, якою б чистою вона не була. А для полтавчанок друзі та родина вважається дуже важливими, вони цінують тісні зв’язки. Водночас полтавську жінку можна назвати індивідуалісткою, для якої є важливим особистий простір, і не лише фізичний. Це означає, що між незнайомими людьми має бути не менше одного метру простору. Вони дуже ретельно придивляються до людини, перед тим як відкритися. Але якщо ви друг полтавчанки, то вам буде завжди з нею весело. Вони люблять веселі вечори, будь-яка нагода може стати приводом для галасливих святкувань.

Старе краще, ніж нове?

На жаль, полтавчанки не люблять пробувати щось нове, навіть якщо воно хороше, і відкидають все нове, що з’являється. У цьому випадку є лише небагато винятків, пов’язані із молодим поколінням. Навіть якщо увесь світ успішно використовує, наприклад, технологію для чогось, полтавчанки продовжують використовувати старий не ефективний аналог і захищатимуться, якщо їм сказати, що це неправильно. Так, наприклад, з надмірним використанням поліетиленових пакетів та упаковки.

Якщо ви йдете в гості до полтавської сім’ї, немає потреби дарувати дорогі подарунки. Полтавці вважають, що краще отримати недорогий, але корисний подарунок або просто щось приємне, що відображає задум дарувальника. Отримавши дорогий подарунок, полтавчанка вважатиме себе в боргу перед дарувальником або навіть може запідозрити, що гість має якісь корисливі мотиви і намагаються її підкупити.

Полтавчанки відзначаються індивідуалізмом

Індивідуалізм жінок сформований завдяки життю в малому гурті, в родині. Він пов’язаний з обмеженістю, замкненістю, локальністю у колі спілкування. Тому полтавчанки зосереджені на власних почуттях, вирізняються споглядальністю, самозаглибленністю, в них переважають образно-чуттєве начало, спокій і безтурботність. Полтавчанку цікавить тільки її найближче оточення, чужі, інші для неї далекі, їх можна тільки використовувати, в разі потреби іншими людьми навіть можна маніпулювати. Головне для полтавчанка, щоб її не турбували. Вони завжди залишаються з любов’ю і турботою наодинці. 

Вони турбуються про власну сім’ю та особистий добробут. Рідко захоплюються загальнодержавними та громадськими темами, іноді навіть бувають політично інфантильними. З іншого боку, їм завжди важливо, що про них подумають інші на рівні самооцінки та самоствердження себе у суспільстві.

У полтавчанам домінують емоції та почуття над інтернетом і волею. Їм притаманні на несталість емоції та настрою, швидка запальність та швидке згасання емоцій. Емоційність наповнює їх життя оптимізмом та і песимізмом, спрей перетворення ненависті на любов, гніву — на милість тощо. Завдяки емоційності стосунки в суспільстві, родині будується на щирості, характеризується або приязністю, доброзичливістю, або сухістю навіть не щирістю. Переконаність у полтавчанка в будь-чому зазвичай зумовлюється емоційно невпевненість того, що їй пропонують.

.,.,.,.