Немає нічого кращого, аніж одяг з натуральних тканин. А якщо він оздоблений національним колоритом – носити таку річ приємно і фізично, і морально. Українські майстрині поділилися з нашим виданням, які особливості притаманні полтавським вишиванкам та які з них є найпопулярнішими сьогодні? А також: які вишиванки носить Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний? Далі на poltavchanka.info.
Білим по білому
Питаючись про полтавські вишиванки, кожна майстриня перш за все розказує про історичну спадщину свого краю – візерунок “Білим по білому”. Найстаріші його зразки датуються ще 1746 роком, – читаємо в архівах краєзнавчих музеїв. Вишивка білими нитками по білій тканині виникла у селищі Решетилівка. Кажуть, це тому, що раніше жінки вишивали здебільшого взимку, коли хатньої роботи ставало менше. Саме тоді, сидячи біля засніженого вікна, вони спостерігали, як сама природа вимальовує на вікнах крижані візерунки і відтворювали їх на тканині.
Аби надати узору рельєфність та благородні переливи, дрібні деталі оформлювалися в холодних відтінках, інші – в теплих. Коміру жіночі вишиванки не мали, а от рукава як тоді, так і зараз роблять у стилі “бохо”: широкі та рясно прикрашені візерунками.
Сама ж технологія “білим по білому” у 2017-му році була внесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Як вишивали в Полтаві до появи “хрестику”?
Полтавська вишивка налічує близько 180 способів виконання. При цьому, “хрестик” прийшов до України з Європи тільки у 18 столітті. Натомість традиційна українська техніка була популярна в Полтаві задовго до появи європейських тенденцій та мала назву “лишва” або ж як кажуть в Решетилівці – “лиштва”. Ця техніка вимагає точного розрахунку ниток, стібки мають бути вертикальними та однакової довжини. Тому її також називають “лічильна гладь”.
“Решетилівські сорочки є найбільш наповненими за кількістю технік вишивки, які може містити одна сорочка: зерновий вивід, солов’їні вічка, вирізування, виколювання, лічильна гладь, змережувальні шви, різновиди мережок,”, – розповідає майстриня Олеся Черкасова.
Дівчина опанувала професію художника по вишивці і костюмах у Київській академії декоративно – прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, де навчилась з точністю відрізняти вишиванки по регіонах України.
“Вишивка між всіма регіонами України дуже відрізняється, хоча у сусідній областях може мати спільні риси. В той час, коли найбільше різноманіття кольорів належить, наприклад, Східному Поділлю, вишивка Полтавщини має більш стриману кольорову гаму. Впізнаваною вишивка Полтавщини є завдяки своїм “синім” сорочкам, які вишиваються такими техніками, як вирізування і лиштва”, – додає майстриня.
Ромб та рослини, як символи полтавської вишиванки
Зазвичай орнамент полтавської вишиванки – це геометричні фігури у поєднанні з рослинами. Першочергово майстрині використовували найпростіші фігури: ромб, квадрат, зірчасті мотиви, трикутник. Потім у побут ввійшла традиція додавати до візерунка православний хрест, з Європи прийшла мода на квіти та елементи рослинності. І якщо значення хреста пояснювати буде зайвим, то що означає ромб на вишиванці?
- Ромб – це засіяне поле, що символізує родючість та добробут
- Колоски – символ життя
- Лілеї – цнотливості
- Троянди – краси та жіночності
- Квітки маку – туга за померлими
Заможні полтавські дівчата перед весіллям мали інколи і 50 сорочок з різним орнаментом та технікою вишивки.
Червоне – то любов, а чорне – то журба ?
Полтавські вишиванки часто називають “мелодійними”. Це склалося тому, що кольори в них здебільшого приглушені, не яскраві, пастельні. Але зустрічалися і кольорові сорочки. Аби отримати нитки потрібних відтінків, їх фарбували народними способами: корою дерев, листям, коріння та плодами рослин.
Сірий та чорний кольори здобували шляхом фарбування дубовою корою чи сажею. Жовтий – від соку щавлю, квіток соняшника, гвоздики та лушпиння цибулі. Зелений виходив із додаванням шкаралупи горіхів або гарбузового листя. Аби нитка взялася блакитним, її фарбували відваром лісової материнки, а бузковим – шовковиці. Яскравий червоний колір вдавалося отримати з люцерни.
В наш час великою популярністю разом з технікою “білим по білому” користуються червоний, білий та чорний кольори:
- Червоний колір – колір гідності та радості
- Білий колір – це чистота, початок та абсолютна свобода
- Чорний колір – ознака протесту та боротьби за кращу долю
То ж бачимо, що лейтмотиви полтавської вишиванки – це поєднання гідності, свободи та боротьби.
Вишиванки для Залужного
Вишиванки з кожним днем набирають популярності. Причому їх замовляють не лише на культурні заходи або весілля, а часто для військових та їхніх сімей, для переселенців, що сумують за домівкою, для іноземців, що підтримують Україну, – розповідає нашому кореспондентові дизайнерка вишиванок Марія Шамедько. Саме вона розробила 3 вишиванки для Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Надихалась бабусиною та дідусевою спадщиною 1910-1920 років. А от кольори тканини і вишиття обрала – актуальні часу.
Каже, перша з них була вишита за 2 місяці під нескінченні сирени та тривоги, розуміючи наскільки народ країни залежний від захисту Збройних Сил України. Саме її в народі прозвали “вишиванкою Залужного” і під цією назвою частіше всього й замовляють (фото 1). Друга сорочка – також приглушеного кольору хакі, що в першоджерелі мала бути кольоровою та на конопляному полі. Але відчуття вказали майстрині йти шляхом строгості та лаконічності, за що Валерій Залужний телефонним дзвінком особисто подякував Марії. Вишивка в цій сорочці розміщена на спині і переходить на плечі, візуально нагадуючи військові погони. (фото 2)
Третя ж була задумана як переможна вишиванка, вишита і подарована до 50-річчя Головнокомандувача.
