У першій половині XX століття одяг жителів Полтавщини змінювався разом з історією та життям регіону. Традиційні лляні та бавовняні костюми селян сусідили з європейськими фасонами міських жителів, а війни, революції та індустріалізація накладали відбиток на стиль і доступність тканин. Від розкішної вишиванки та святкових нарядів до простих робочих костюмів — кожен історичний етап формував унікальний образ полтавців, відображаючи соціальне становище, професії, культурні впливи та прагнення до естетики навіть у найважчі роки. Далі на poltavchanka.
Що відбувалося на Полтавщині в першій половині ХХ століття?
Перша половина XX століття стала для Полтавщини часом глибоких соціальних, економічних та культурних потрясінь. Регіон пережив кілька масштабних подій, які змінювали звичний уклад життя мешканців. Перша світова війна 1914–1918 років торкнулася всіх соціальних верств. Багато чоловіків пішли на фронт, у господарстві спостерігалися труднощі з постачанням, сільське життя підпорядковувалося потребам війни.
Революція 1917 року та подальша громадянська війна кардинально змінили соціальну структуру. Ліквідація дворянства та поміщицьких маєтків, перерозподіл земель і прихід радянської влади призвели до суттєвої трансформації побуту та традицій. Сільське населення отримало нові можливості для господарювання, але зіткнулося з обмеженнями та колективізацією у 1920–1930-х роках. У містах регіону розвивалася індустріалізація, з’являлися нові професії, школи та культурні заклади, що змінювало спосіб життя міських жителів.
У роки Другої світової війни Полтавщина опинилася в зоні бойових дій та окупації. Села і міста страждали від руйнувань, дефіциту продовольства та матеріалів. Народні традиції та культурне життя підлаштовувалися під суворі умови, проте зберігалися обряди, свята та сімейні звичаї. Після війни розпочався період відновлення: з’являлися нові будинки, школи, магазини. Побут і одяг поступово адаптувалися до нових економічних і культурних реалій.
Можна сказати, що життя полтавців першої половини XX століття було складним і динамічним. Кожен історичний етап — війна, революція, індустріалізація, окупація — залишав відбиток на соціальній структурі, звичках, культурі та повсякденному укладі регіону, формуючи унікальний досвід покоління.
Одяг і стиль життя полтавців у 1900–1910 роках
На початку XX століття одяг і спосіб життя на Полтавщині тісно залежали від соціального становища та перебували під впливом моди Російської імперії та Європи. Селяни продовжували носити традиційні лляні та бавовняні сорочки, спідниці та сарафани з ручною вишивкою. Головні убори — хустки та кички — підкреслювали сімейний стан і вік. Чоловіки віддавали перевагу сорочкам, штанам і кожухам, формуючи зручний для роботи гардероб.
У містах і серед заможних верств поступово входили в моду європейські та модернові фасони. Жіночі сукні ставали більш вільними, з піднятою талією, але корсет зберігав форму силуету. Для повсякденного одягу використовували лляні, вовняні та оксамитові тканини, прикрашали стрічками, воланами, тасьмою та вишивкою. До повсякденних нарядів додавали жакети та різноманітні аксесуари: капелюхи, шалі, парасольки від сонця, а для особливих випадків — прикраси зі срібла та золота. Міські чоловіки носили костюми та сорочки за європейським зразком.
Стиль життя також залежав від положення у суспільстві. Полтавщина залишалася строго стратифікованою: селяни, міщани, купці, духовенство та дворянство мали різні традиції, звичаї та побутові умови. У селі зберігалися народні свята, обряди, пісні та танці. Основними розвагами були ярмарки та весілля. У містах популярними були бали, концерти, театри та чаювання. Основною релігією регіону залишалося православ’я. Важливим елементом життя, особливо для міських жителів, ставало навчання.
Іншими словами, одяг полтавців початку XX століття відображав не лише функціональні та кліматичні потреби, а й соціальну приналежність, культурні впливи та прагнення до естетики. Народні традиції тісно перепліталися з новими віяннями.
Одяг і стиль життя полтавців у 1920–1930-х роках
Після революції 1917 року та в період індустріалізації Полтавщина переживала глибокі соціальні та культурні зміни, що відобразилося й на одязі мешканців. У сільській місцевості селяни продовжували носити традиційний костюм — лляні та вовняні сорочки, спідниці, сарафани з ручною вишивкою, кожухи та хустки, особливо на свята. Однак поступово спрощувалися форми та прикраси: вишивка ставала менш складною, а дорогі тканини поступалися місцем більш доступним матеріалам.
У містах та серед заможних верств спостерігалися зміни в одязі в дусі нової радянської епохи. Європейські фасони зберігалися, але акцент змістився на практичність і функціональність. Жіночі сукні ставали більш простими, корсет використовувався рідше, верхній одяг і жакети робилися зручними та універсальними. Чоловіки носили робочі костюми, сорочки та пальта, що відповідали вимогам праці та нового міського середовища.
Стиль життя теж змінювався. Соціальна структура почала трансформуватися: дворянські привілеї зникли, міщанство та купецтво втратили колишній статус. Освіта та культура ставали важливішими, особливо в містах, де відкривалися школи та клуби. Народні традиції зберігалися в сільській місцевості. На селі досі відзначали народні свята, але міські жителі все частіше відвідували театри, концерти та виставки.
Одяг у цей період відображав одночасно прагнення до економії та практичності, соціальні зміни та поступовий вплив радянських ідеалів. Народні традиції перепліталися з новими віяннями, створюючи унікальний контраст між селом і містом.
Одяг і стиль життя полтавців у 1940-і роки
1940-і роки стали для Полтавщини часом війни, окупації та повоєнного відновлення. Ці події суттєво вплинули на стиль життя та одяг населення. В умовах дефіциту тканин і обмеженого доступу до дорогих матеріалів жителі регіону були змушені адаптувати гардероб до нових реалій. Традиційні лляні та вовняні сорочки та спідниці залишалися головним одягом у селах, але вишивка ставала скромнішою. Одяг часто перешивали або підшивали, щоб продовжити термін служби.
Жінки носили прості сукні, іноді з жакетами, а чоловіки — робочі костюми, пальта та практичні сорочки. Головні убори та хустки стали обов’язковими елементами одягу, що не лише захищали від негоди, а й виконували естетичну функцію. Доступні матеріали, такі як домотканина, шерсть і бавовна, використовувалися для всіх верств населення. Зазвичай одяг служив кілька років поспіль.
Стиль життя також адаптувався до умов війни. Багато було підпорядковано виживанню. Сільські жителі займалися господарством, а міські працювали на підприємствах. Народні традиції зберігалися, проте свята та культурні заходи проходили скромно або обмежено. Війна посилила відчуття спільності та взаємодопомоги. У сільській місцевості важливою частиною життя залишалися релігійні обряди.
Одяг і стиль життя полтавців у 1950-і роки
У 1950-і роки Полтавщина поступово відновлювалася після жахів Другої світової війни. Економічна ситуація покращувалася, розширювався доступ до тканин та готового одягу, а мода дедалі більше відображала стандарти радянського часу. Народні традиції зберігалися в селах, але більшість повсякденного одягу міських жителів вже була стандартизованою та орієнтованою на функціональність, простоту й практичність.
Жінки носили коротші сукні та спідниці з бавовни та вовни, а для роботи додавали практичні жакети та кофти. Верхній одяг включав пальта та куртки з доступних матеріалів. Чоловіки віддавали перевагу робочим костюмам та пальтам, які поєднували зручність і охайний вигляд. Вишивка та декоративні елементи поступово відходили на другий план, залишаючись лише у святковому та обрядовому вбранні.
Стиль життя у 1950-і роки відображав повоєнні зміни. Міста розвивалися, відкривалися школи, клуби, культурні заклади, театри та кінотеатри, що формувало нові звички та розваги. У селі зберігалася важка сільська праця, а народні свята та обряди проводилися вже не так пишно, як до війни. Соціальна структура поступово вирівнювалася, різниця між селянами, робітниками та міською інтелігенцією згладжувалася. На Полтавщині пропагувалися ідеали радянської епохи — простота, трудолюбство та практичність.
Традиції та зміни
Перша половина XX століття на Полтавщині була часом змін, випробувань та адаптації. Життя мешканців відображало складне переплетіння традицій і нових віянь: селяни зберігали народні костюми та обряди, міські жителі поступово переймали європейські та радянські модні тенденції. Відбиток на повсякденний уклад, стиль одягу та культурні звички накладали соціальні події — війни, революції та індустріалізація.
Традиційний одяг залишався важливим індикатором соціального становища, сімейного статусу та професійної приналежності. Народні елементи, вишивка, головні убори та аксесуари зберігали символіку й естетичну цінність. Іншими словами, історія, культура та одяг Полтавщини першої половини XX століття демонструють унікальне поєднання практичності, краси та адаптації до швидкозмінного світу.
Джерела:
- https://rukotvory.com.ua/info/tradycijnyj-zhinochyj-odjah-poltavschyna-vydyvo/
- https://vseosvita.ua/blogs/osoblyvosti-tradytsiinoho-zhinochoho-odiahu-29716.html
- https://folk-style.com.ua/ua/g100814163-kostyumy-tsentralnoj-ukrainy
- https://zmist.pl.ua/news/tradiciinii-odyag-ta-rushniki-poltavshchini-predstavleni-na-vistavci-v-ivano-frankivsku-foto
- https://poltavawave.com.ua/p/tvii-kod-shcho-nosili-poltavki-bagato-rokiv-tomu-673470
- https://localhistory.org.ua/rubrics/strii/zhidivki-osoblivo-sini-sorochki-gadiachchini/