Ви давно сварилися зі своїм партнером? А буває, що ваша сварка починається з крихітного непорозуміння, а в її розпалі наростає, як стрімка снігова лавина? Чи варто це вашого настрою і випробування стосунків на міцність? Певно, що ні. Але як же навчитися правильно спілкуватися в парі? Про ази цієї непростої науки розповідає практикуючий психолог Олена Убийвовк. Психологиня з Решетилівки працює в місті і за його межами, зокрема й онлайн закордоном, фахову освіту здобула у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка 2008 року і відтоді постійно удосконалює знання завдяки різного роду курсам, практичній діяльності і спеціальній літературі. Далі на poltavchanka.info.
Що ж псує нашу комунікацію?
Насамперед психологиня Олена Убийвовк радить розібратися з поняттям «спілкування». Це – комунікація, тобто взаємодія людей, яка викликає у них певні емоції. І ось саме через емоції й виникає питання: “Як же взаємодіяти, щоб відчуття були максимально приємними у всіх учасників процесу?”. Це і є тим, що ми називаємо «правильно» і до чого прагнемо в спілкуванні.
Щоб з’ясувати як зробити спілкування теплим і комфортним, варто знати, що саме робить його неприємним. Це, наприклад, образи й розчарування. Образи виникають (по-перше і найпростіше) під час скандалів – коли у процесі емоційного збудження було сказано забагато, та й взагалі не те, що хотілося б… Чому ж це відбувається? Справа в тому, що коли людина дуже втомлена, вона не в силі тримати фокус уваги на кількох об’єктах. Тож під час сварок мимоволі виплескується весь біль і навантаження на людину, яка поруч. Тому одразу перше правило: вчасно відпочивайте, при необхідності просіть про допомогу і приймайте її.
Ще одна причина суперечок і потоку наболілих слів – це коли людина тривалий час не хоче звертати увагу на те, що її не влаштовує. Адже таким чином намагається не псувати вечір, або настрій, чи боїться сказати іншому про власні відчуття. Це схоже на стискання пальцями пружини. І рано чи пізно сил не вистачить її так тримати далі. Пружина вискочить і буде абсолютно неконтрольованою. Тому наступна порада спілкування – домовитись. Зокрема про те, що ви завжди зможете обговорювати моменти, які вас не влаштовують. При цьому відразу треба прояснити, що це робитиметься не заради того, щоб виховувати чи підкорити собі, а через те, що ви — люди, які володіють мовою для того, щоб домовлятися, щоб вам було комфортно разом.
Егоїзм та компенсація — це зайве
Розчарування у стосунках настає, коли в них присутні компенсація та егоїзм. Що мається на увазі під компенсацією? Це — якщо людина намагається замінити якісь власні потреби стосунками, або змінами в іншій людині (замість того, щоб звернути увагу на себе і свої проблеми). І, звісно ж, в результаті — марні очікування, а далі — розчарування. Це погано тим, що претензії до партнера стануть постійними. І це добряче псуватиме ваші стосунки.
А от егоїзм – це про те, що доросла людина поводиться як дитя. Тобто не хоче нести відповідальність за свої вчинки. А ще, коли вважає, що все найкраще — тільки для неї. Тут два варіанти. Якщо ви підозрюєте, що це про вас, то спробуйте потроху займати дорослу позицію: коли щось відбувається не так як хочеться чи інша людина не бажає виконувати ваші прохання, то слід проаналізувати, чому насправді так відбувається, не впадаючи в образи. Час від часу намагайтесь ставати на місце іншої людини, щоб спробувати прожити і її почуття. Якщо ж поруч із егоїстом живете ви, то постає глибоке питання: «Чому ви дозволяєте собою керувати?» і зазвичай тут потрібна тривала робота із психологом.
Доречне правило спілкування в цьому контексті – цікавтесь собою. Досліджуйте себе. Спробуйте підійти до себе безоцінково, без критики, а з дитячою цікавістю. Задавайте собі купу питань від «Що я хочу їсти?» до «Ким і коли хочу стати, коли виросту?» і байдуже, який рік народження вказаний у вашому паспорті. Почавши розуміти себе, займайтесь партнером: так само без критики, а з відкритою душею вивчайте його як цікаву книгу.
Сварки — зайві “хвилі” у вашому “морі” життя
Сварки схожі на хвилі — набирає силу, виходить у пік і поступово спадає. Пані Олена пропонує розглянути певний приклад, бо так завжди зрозуміліше. Приміром, ось така сімейна сварка. Початок: вона робить зауваження йому, що не поставив у мийку чашку; він пояснює, що світла і води не буде ще чотири години, тому яка різниця. Пік: коли емоції беруть верх над розумом, кожен бачить себе ображеним безпричинно, бо вважає, що він ні в чому не винен. На цьому етапі відбувається захист і напад. Зброєю стають слова. І щоб вони звучали більш переконливо, підсилюється голос, додається використання образливих слів і “підключення” минулих історій, де партнер (наприклад) вже визнав свою неправоту. Обоє відчувають біль, розпач і неспроможність — тут дуже хочеться втекти. А потім спад конфлікту — сльози або розбіглись по кутках. І потроху розум долає емоції. Виявляється, що причина не варта була наслідків. Але так складно подивитись один на одного і відверто поговорити! Бо ж емоційні хвилі це не морські, емоційні — лишають рани на душі…
Тому варто пам’ятати, що коли людина навчилась самосвідомості (розпізнавання своїх почуттів на початковому етапі), все буде під контролем мозку і все можна вирішити спокійними розмовами. Так, вона, наприклад, завчасно відчуває, що її дуже сильно дратують вимикання світла, пов’язані з непростим сьогоденням. Вона не може абсолютно нічого вдіяти, щоб змінити ситуацію в цілому. Але ж можна поділитись переживаннями з партнером. Можна разом вигадати, чого б їм хотілось, щоб зняти цю напругу, як вони можуть проводити цей час, щоб змінити відтінок настрою з катастрофічного на приємний. Спільне рішення дає чудовий результат.
Для тих, хто хоче глибше розібратися у темі
Звісно ж, це досить стисла інформація по даній темі і поодинокі приклади стосунків та рішень заради гармонійного спілкування. Та не даремно про це написані стоси корисних книг. Для тих, хто хоче глибше розібратись у темі людських стосунків, Олена Убийвовк радить кілька хороших видань.
Наприклад, автора Гері Чепмена «5 мов кохання» – це про те, що кожен по-своєму розуміє цінність найкращих для нього подарунків, так комусь найцінніше — тихі і теплі обійми. Бо ми ж усі різні і прояви кохання сприймаємо по-різному. Або Томас Еріксон «В оточенні ідіотів» – про чотири типи особистостей: як і чим вони відрізняються, чого очікувати від кожного типу. Це ніби “інструкція” до людини, звісно, нечітка, але вже будете мати уявлення, як краще спілкуватися. А ще Ерік Берн «Ігри, в які грають люди» – сценарій розігрують не лише в театрі чи кіно, ми всі живемо за певними “сценаріями”. В цій книзі розглянуто найпопулярніші “сценарії спілкування з-за лаштунків”. І ви зможете майже одразу зрозуміти приховані наміри людини. А також Джон Готтон «8 важливих побачень» про те, що важливо запитати, помітити під час побачень, щоб не витратити роки на стосунки і зрештою розчаруватись.
Психологиня наголошує, що вже від сьогодні ви можете зробити чималий внесок у налагодження якісного спілкування у вашій парі. Дивіться разом романтичні фільми, але за умови, що ви будете їх обговорювати, ділитись враженнями, припускаючи як би ви вчинили в подібній ситуації, які цінності в кіношних стосунках ви б хотіли перенести у власне життя і настільки це відповідає реальності. Готуйте разом: тут ви можете спостерігати як ви спільно дієте, тут можуть виникати дрібні непорозуміння, які ви без надлишкової емоційності можете обговорювати і “понести” ці висновки у складніші майбутні ситуації. Знайдіть спільне хобі, яке надасть вам теми для розмов і спільних інтересів. І пам’ятайте, що вдалі стосунки — це не подарунок Всесвіту, тут необхідно докладати зусилля, будувати і плекати їх.
