Гумор, розділення обов’язків та компліменти: секрети щасливого 50-річного шлюбу сім’ї Дзюби

Якщо ви зустрінете цих двох у реальному житті, то неодмінно захочете з ними познайомитися ближче і пишатиметеся таким знайомством. Здається вони шалено закохані одне в одного. але, почувши це жінка шалено червоніє і хитає головою, але вона знає, що це правда. Мова йде про пару з Лубен, які живуть в щасливому шлюбі 51 рік. Очевидно вони є втіленням любові і романтики — це подружжя Валентини та Леоніда Дзюби із Лубен. Далі на poltavchanka.

Чим незвичайна ця пара

Вони одружені вже півстоліття і здається такі ж добрі та ще більш терплячі, ніж будь-яка інша молода пара. Але вони цього не помічають, вони дуже скромні та просто живуть своїм життям. Уявити те, що вони можуть бути натхненниками для інших людей їм не під силу. Проте сім’я та оточення знає, що саме вони можуть навчити багато пар щасливо та віддано жити шлюбі та створити міцну сім’ю.

Дзюби дуже цікаві особистості самі по собі. Леонід, як і раніше піклується про себе, кожен вечір голиться і використовує крем для рук. У нього приголомшливе почуття гумору, яким він заряджає всіх довкола. Він комунікабельний, добрий і відкритий.  Відверто гордий за свою родину і люблячий до рідних та друзів. 

Валентина, якій цього року виповниться 73 роки завжди виглядає як з голочки. Її волосся пофарбоване в чорний колір, а зачіска нагадує каре. Нині вона все частіше одягає хустку, хоча довго цього не робила. Валентина чудовий кухар, вона часто збирає сім’ю, дітей, внуків на обіди, ще вона пече смачні торти та  робить десерти. Її діти кажуть що вона дуже уважна, добра і щедра, ніколи не забувай про чужий день народження і нагадує про це усім. Її манери нагадують аристократичні, хоча все життя Валентина тяжко працювала, годуючи свою не маленьку сім’ю.

Народження кохання в далеких 70-х

На питання про кохання з першого погляду Валентина каже, що відчуття симпатії до чоловіка з’явилися одразу. Вона помітила розумного молодого хлопця, який стояв у черзі до магазину. Тоді вона подумала про себе, що він гарний хлопчина, шкода лише, що такий худий. А Леонід цього не пам’ятає, бо не помітив тоді Валентину в натовпі. Але згодом за кілька тижнів вони зустрілися в місцевому клубі, куди обоє прийшли на танці. 

Леонід згадує, що досі планували одружитися, задля годиться, бо вже мати і батько наполягали. Він зізнається, що до Валентини ніколи не закохувався. В кінці вечора в клубі він помітив її та вирішив запросити на танець. Вона погодилася, згодом хлопець провів її додому і запитав, коли вони знову побачитися. За тиждень обоє прийшли на танці. Валентина згадує, що про своє почуття не розказувала нікому, крім найкращої подруги. Того вечора знайомий молодик запропонував Валентині провести її додому після заходу. І як справжня леді вона підійшла до Леоніда і запитала, чи він не заперечує. Звичайно Леонід сказав, що ні в якому разі не відпустить її і буде сам проводжати завжди додому. Відтоді вони стали парою.

Кожного тижня кавалер приходив по Валентину додому, забирав її на танці, проводив увесь вечір з нею, і відводив її назад. Згодом вона познайомила його з батьками. Батько Валентини ставився до нього насторожено, а мати була дуже люб’язна. Для неї важливо було те, що Леонід з гарної сім’ї і має чудові манери. Іноді хлопець почав навідуватися до них в гості після роботи, привозив морозиво або лимонад. Валентина згадує, що квіти той дарувати зовсім не вмів. І натякала дівчина йому на це дуже довго, а згодом все-таки навчила бути галантним. Хоча Леонід рвав їх із сусідньої клумби, але жінка згадує, що це були найприємніші квіти в її житті.

Як в сімдесят не втрачати романтику

Серед найромантичніших речей, які збереглися у цій сім’ї досі дочка Галина відзначає те, що Леонід часто купує мандарини дружині, бо та їх обожнює. Але не просто купує, а завжди чистить для неї. Звичайно, Валентина сама в змозі це зробити, але такий їх маленький сімейний романтичний ритуал. 

Коли ми запитали у Леоніда, що милого для нього робить дружина. Він зашарівся і розгубився, адже вважає, що все, що робить для нього дружина дуже цінне. Але жартуючи додає, що напевно найбільший подвиг його дружини — це терпіти його та  всі вибрики.

Кожній сімейні посиденьки, коли в подружжя Дзюби збирається родина супроводжується піснями та грою дідуся на баяні. До речі, сім’я у них не маленька: мають двох дочок Галину та Валентину, 2 зятів, 4 онуків та 2 правнуків, 1 правнучок народився кілька тижнів тому. Їх діти кажуть, що, мабуть, ніхто не знає скільки українських пісень, як знають вони. Спочатку традиція співати була лише у бабусі, але згодом вона захопила цим заняттям і дідуся, хоча співати він не вміє зовсім.

Про мінуси подружжя

На питання про мінуси своєї дружини Леонід спочатку підозріло дивиться на її реакцію, вловлює суворий погляд і весело відповідає, що вона ідеальна, мінусів ніколи не бачив. Але Валентина більш відверта і каже, що хобі у її чоловіка класти речі на місця, про які він одразу забуває. Нещодавно, згадує подружжя, голку з ниткою 2 дні шукали по оселі, адже Леонід забув куди їх поклав. 

До речі, Леонід вміє і шити, і прибирати, і прати, навіть руками. А їхнє подвір’я прикрашає власноруч зроблена альтанка з дерева — улюблене місце посиденьок усієї родини. Валентина каже, що з молодості привчити чоловіка робити по хаті все. Адже обоє важко працювали у колгоспі, вихідних майже не було так, як і вільного часу. Тому ділили всі хатні обов’язки порівну, як і виховання дітей. Дочки згадують, що батьки працювали багато і дуже втомлювалися, вони днями не бачили їх, але не ображається на це, тоді був такий час. 

З болем сім’я згадує і ще один негативний наслідок важкої колгоспної праці. Був час, коли голова сім’ї вдарився в чарку, аби якось відволіктися від роботи та відпочити. Валентина, як мудра дружина, підтримувала його, навіть возила кодуватися. Звісно, це не допомогло. Одного разу, згадує Леонід, Валентина вже не мала сил боротися, багато плакала, а його діти стали зовсім сумними і просили, щоб батьки не сварилися. Тоді, каже Леонід, вирішив, що він не слабак і зможе кинути пити. Так і сталося, справи в сім’ї налагодилися, алкоголь став супроводжувати лише великі свята.

Молодість – це стан душі

Останні 20 років вони живуть вдвох, розважають подружжя 2 коти та собаки. Серед улюблених занять сім’я виділяє садівництво, обоє залюблені в землю і не можуть сидіти без діла. На їх присадибному городику ростуть різноманітні кущі: ожини, глоду, чорниці, малини та інших ягід. А Валентина має ще й хобі з вирощування троянд. У всьому дворі яскравіють низенькі, високі, плетені, кущисті квітки. 

Мають трохи господарства, за яким доглядають обоє порівну. Кажуть, що секрет довгих та здорових стосунків саме у розділення обов’язків навпіл і відмови від слів “повинен чи повинна”. 

Впродовж 50 років вони кожного дня намагаються радувати свою другу половинку маленькими приємностями. Чи то зранку нарвати мисочку полуниці, чи спекти улюблений пиріг. Ще одним секретом родини Дзюби є кожного дня говорити приємні речі і дякувати, за все, що для тебе роблять. Адже всі люди не ідеальні, і приймати чиїсь недоліки дуже важко, але потрібно пам’ятати, що й інша людина приймає ваші негативні сторони.

.,.,.,.