Чому Віра Холодна вважається однією з найзагадковіших актрис минулого століття

З усіх актрис німого кіно в дореволюційній Росії Віра Холодна була найвідомішою. Її кар’єра стрімко йшла вгору: у віці 24 років вона вже співпрацювала з кращими режисерами та акторами епохи. Важко уявити, якого успіху вона досягла б, якби не рання смерть у віці 25 років. Далі на poltavchanka.

Встигнути все і навіть більше

У родині полтавського вчителя літератури Василя Левченка було три доньки. Старшу 1893 року народження звали Вірою. В історію російського кіно вона увійде як Віра Холодна.

Попри те, що Віра народилася в Полтаві, через два роки родина переїхала до Москви. Там майбутня актриса пішла вчитися в приватну гімназію, а потім в балетну школу. Саме тоді у неї з’явилася мрія виступити на сцені. Однак балетну школу вона не закінчила через протести бабусі та мами. Після школи Віра продовжила брати участь в художній самодіяльності.

Після закінчення школи у 1910 році Віра вийшла заміж за адвоката Володимира Холодного. Володимир Холодний — один з перших російських автогонщиків і редактор щоденної спортивної газети. Вона часто супроводжувала його в гонках, які призводили до дорожньо-транспортних пригод. Вона також взяла його прізвище, пізніше багато хто сприйматиме це за вдало підібраний псевдонім. У 1912 році у них народилася дочка Євгенія, а через рік сім’я усиновила ще одну дитину.

Десятки фільмів акторки без освіти

Віра Холодна відвідувала московський гурток при місцевому театрі. Так вона познайомилася з деякими акторами, стала ходити на різні театральні заходи. Кіноактор Олександр Вертинський в 1914 році запропонував їй пройти проби. Перше випробування Віра не витримала: її не взяли в кіно. Але та відразу пішла в компанію «Тіман і Рейнхард» до режисера Володимира Гардіна. Його Віра вразила, і він дав їй другорядну роль у фільмі «Анна Кареніна». Так вона дебютувала в кіно. Але похвал не було, а Гардін відмовився шукати для Віри нові ролі. Віра Холодна могла завершити ще фактично й не розпочату кар’єру.

Але в 1915 році режисер Бауер запропонував їй одну з головних ролей у фільмі «Пісня торжествуючої любові». Власник студії Олександр Ханжонков був вражений грою молодої і красивої актриси, він підписав з нею контракт. Вона не закінчила контракт зі студією повністю, але встигла знятися в 13 фільмах. Всеросійський успіх їй приніс фільм «Життя за життя» в 1916 році.

В кінці 1916 року вона пішла працювати на кіностудію Дмитра Харитонова, де Віра Холодна працювала під керівництвом режисера Петра Чардиніна. З 1917 по 1919 рік вона знялася більш ніж в 20 фільмах, найвідоміші з яких «Закатовані душі» і «Останнє танго». Серед її фільмографії відомі були стрічки: «Суперниця сестри» (1916), «Живий труп» (1918) та «У каміна» (1917). 

Офіційні російські записи стверджують, що вона померла від іспанки під час пандемії 1919 року. Однак останній зареєстрований випадок смерті від цього штаму в Одесі стався в жовтні 1918 року – за п’ять місяців до смерті актриси. Згідно з найпопулярнішим альтернативним поясненням, її отруїла контррозвідка генерала Антона Денікіна через симпатії до комуністів і величезний вплив на полковника-«французького одесита». На підтвердження цієї версії є деякі докази, а саме телеграмне повідомлення Шульгіна в денікінський штаб: «Убив Червону Королеву». Проте закоханий французький полковник вірою і правдою служив Червоній армії навіть після смерті Віри Холодної.

Її життя було драматизовано у фільмі Микити Михалкова «Раба кохання» (1976). У 1992 році був знятий документальний фільм про її життя. Через рік її зображення було зображено на поштовій марці, а в 2003 році в Одесі, Україна, було встановлено її бронзову статую в натуральну величину; створену художником Олександром Петровичем Токарєвим.

.,.,.,.